24.02.2009
Сьогодні дуже складно дати адекватний прогноз на найближчі місяці. Однак спробуємо спрогнозувати подальший сценарій розвитку політично-економічної кризи в нашій країні.
Ескалація кризи в Україні вигідна у першу чергу банкам, і ця ескалація буде підтримана президентською гілкою влади.
Розглянемо певний, на нашу думку, «найпесимістичніший» сценарій взаємозв’язку цих двох складових. Банківський сектор зацікавлений у якомога більшому надходженні коштів від повернення кредитів, а з іншого боку в умовах нестабільності є мінімально зацікавленим у поверненні депозитів, навіть якщо це і загрожує репутації у всієї банківської системи серед вкладників і потенційних вкладників. Таким чином спрогнозувати дії банків можна досить легко – банки вже почали активну боротьбу за повернення кредитів, і навряд чи ця боротьба не буде безкровною і навряд чи ця боротьба буде не до останнього платіжездатного боржника. Отже, рано чи пізно, банківський сектор «вичавить» всі гроші із позичальників і у нього залишиться єдиний шлях максимізувати прибуток – зменшити виплати власникам депозитів. Ось тут-то і знадобиться банкам допомога президентської влади. В усіх договорах вкладників прописано, що банк не бере на себе відповідальність за вчасну видачу вкладу при виникненні форс-мажорних обставин. З іншого боку форс-мажор в країні посилює вплив Президента, який буде зобов’язаний з метою боротьби з таким обставинами як масові заворушення населення, масовий безлад взяти всю повноту влади в країні на себе. Таким чином, банківський сектор, який підвищенням відсотків за кредитами та знеціненням гривні поступово приводить до масового невдоволення населення і може спровокувати цим появу масових заворушень може прискорити втілення давнішньої мрії оточення президента – введення прямого президентського правління. Дмаю, цілком зрозумілою є позиція президентської гілки влади по відношенню до дій банківського сектора.
Хотілося б застерегти українців від необдуманих дій і порушень громадського порядку. Ці порушення будуть вигідні лише владі та банкам. У свою чергу це не означає, що не можна застосовувати демократичні та конструктивні механізми впливу на владу.
|